25 січня 2026 року в просторі Youth Hub Рас-ель-Хайми (ОАЕ) у межах Місяця України в ОАЕ відбувся культурний фестиваль «Коріння і крила – це моя Україна», що поєднав українську спадщину, сучасне мистецтво, освіту, музику та живий міжкультурний діалог. Організатором події став креативний простір OVVA.
Фестиваль відвідали Надзвичайний і Повноважний Посол України в ОАЕ Олександр Балануца, консул України в Дубаї Олексій Ляшенко, відомі українські митці – композитор і піаніст-віртуоз Євген Хмара, співачка Odara, співак Михайло Брунський, а також гості з України та представники українських спільнот з Абу-Дабі, Дубаю, Шарджі, Аджману та Рас-ель-Хайми.
У просторі фестивалю панувала тепла українська атмосфера: виставки мистецьких робіт, презентації українських книжок і дизайнерського одягу, традиційні частування, щирі розмови, пізнавальні лекції, спільне виконання українських пісень і проникливий віолончельний концерт.
«Ми не просимо – ми пропонуємо»
У вітальному слові Посол України в ОАЕ Олександр Балануца наголосив, що Місяць України в ОАЕ покликаний показати Україну не лише через призму війни.
«Ми намагаємося донести світу, що Україна – це не просто країна, яка зараз проходить найскладніші випробування. Нам є чим пишатися: ми сильні, творчі, ми виробляємо і є відповідальним партнером. Хочеться, щоб еміратська сторона відчула: ми тут не з простягнутою рукою – ми не просимо, а пропонуємо», – зазначив пан посол.
Фото: Емірати Сьогодні
Пан Балануца також поділився ідеєю провести у 2027 році Рік України в ОАЕ – до 35‑річчя дипломатичних відносин між Україною та ОАЕ.
Діалоги, що об’єднують
Фестиваль розпочався зі змістовних виступів і дискусій. Асія Умм Ях’я, засновниця та лідерка Ukrainian Akhawat – спільноти українських мусульманок в ОАЕ – провела презентацію про іслам, наголосивши на спільних цінностях української та ісламської культур: вірі в єдиного Бога, центральній ролі родини, повазі до старших, турботі про дітей, збереженні традицій, гостинності та відкритості.
Олена Бабіна, засновниця Інституту психології та підприємництва, присвятила свій виступ актуальній темі прийняття рішень і розвитку бізнесу в умовах невизначеності – нашої нової реальності на багато років уперед.
«Наша нова реальність вимагає вміння чути себе. Інтуїція та несвідоме часто підказують більше, ніж логіка й розрахунки», – зазначила пані Олена, поділившись практичними порадами стосовно успішного ведення бізнесу в умовах невизначеності.
Мистецтво як мова пам’яті та сили
На фестивалі були представлені унікальні експозиції. Серед них – артоб’єкти‑годинники у формі мапи України від Вікторії Демиденко – символ руху життя і часу. Один із таких годинників було передано Посольству України в ОАЕ.
Особливу увагу привернула експозиція вишивки на шкірці кавуна – унікальної техніки Аліни Альсааді, що поєднує етніку, природу та сучасний дизайн.
«Я працюю з кавунами, адже під час російської окупації Херсона саме кавун став символом незламності: навіть логотипи деяких компаній змінювалися на кавуни, а весь інформаційний простір, зокрема Instagram, був наповнений цими образами. Згодом я згадала, що певний час тому кавун з’явився в інфопросторі й як символ стійкості Палестини. Працюючи з кавуном, я можу через один символ одночасно презентувати дві країни, адже я наполовину українка, наполовину палестинка. Те саме стосується й вишивки: українські орнаменти та кольори дуже схожі на палестинські. Саме тому я поєднала все це разом і тепер працюю з кавунами та вишивкою, презентуючи дві країни, з яких походять мої батьки», – розповіла пані Аліна.
Художниця Тетяна Савчук презентувала на виставці свій персональний мистецький проєкт, до якого увійшли олійні живописні роботи з краєвидами Криму та Карпат, натюрморти, а також вишиті композиції. У своїй творчості мисткиня поєднує різні види образотворчого мистецтва: хрестикову та 3D-вишивку, сміливо експериментує з матеріалами й техніками, працює з олійним живописом, пастеллю, аквареллю та графікою. Її роботи вирізняються тонкою чутливістю до форми, кольору й настрою.
«Я прийшла не лише показати картини, а й поспілкуватися з українською спільнотою. Це надзвичайно цінно», – зазначила пані Тетяна.
Окрему увагу гостей привернула родинна артекспозиція Людмили та Марини Гапонюк «З покоління в покоління» – історія живої спадкоємності та любові, що передається через творчість. Це діалог поколінь, у якому пам’ять стає мистецтвом, а мистецтво – продовженням роду.
Окремим акцентом фестивалю стала виставка «Неймовірні» від Української жіночої ініціативи в ОАЕ – проєкт Музею жіночої та гендерної історії в Україні до 140‑річчя українського жіночого руху. Це унікальна виставка, яка зібрала артпроєкти про українських жінок, що творили і творять історію нашої держави, але залишаються непомітними та маловідомими для України та світу. Загалом виставка об’єднує 78 авторських робіт українських митців. Частину артоб’єктів для виставки в Еміратах було створено українськими художницями, які проживають в ОАЕ. Це зокрема портрети Софії Окуневської-Морачевської (авторка – Марина Футимська), Уляни Кравченко (авторка – Ірина Барсук), Костянтини Малицької (авторка – Ірина Воробчук), Мері Бек та Олени Зеленської (авторка – Олена Тарасенко). Цього року виставка поповнилася новим портретом Ольги Харлан (авторка – Вікторія Сосонка).
Обереги дому та надії
На фестивалі була представлена експозиція в’язаних виробів «Гноми-домовики: охоронці дому та памʼяті» мисткині Тетяни Бочарнікової. Глядачі побачили сім символічних образів: гнома памʼяті, мрії, захисту, добробуту, єдності, віри та гнома звʼязків — уособлення невидимих ниток, що єднають покоління, друзів і родини, розкидані по світу.
«У нашій традиції домовик – це не фольклорний персонаж, а тиха, невидима сила, дух місця, що береже мир і душу домівки. Сьогодні багато українців втратили свої домівки, нам залишилась памʼять, яка стала новим духовним прихистком і корінням. Мої гномики народжуються зі спогадів, любові й ностальгії. Кожен з них створений вручну, тому унікальний, як і кожна родина», – розповідає мисткиня.
За її словами, експозиція перегукується з ідеєю фестивалю «Коріння і крила — це моя Україна»: корінням є памʼять та ідентичність, а крилами – надія й сила рухатися вперед. Особливе місце посідають гноми, виконані в кольорах прапорів України та ОАЕ, як символ співдружності культур.
Також на виставці був представлений український літературний куточок Hayat від Катерини Околовської.
Фото: Тамара Співаковська
Текстиль, що говорить мовою культури
Сучасний текстиль був представлений роботами Валентини Павлової, у яких ткацтво, лозоплетіння кошиків і макраме органічно поєднуються з актуальною художньою мовою, осмислюючи традиційні техніки в сучасному контексті.
Живе текстильне мистецтво презентувала українська дизайнерка Анна GUASH. Вона представила два унікальні кімоно та провела майстерклас з інтуїтивного розпису абаї. Її проєкт Three of Life – це лляні кімоно, що виходять за межі одягу. Це енергія життя, втілена в тканині, історія про силу мистецтва, відновлення та єднання людей.
«Я представляла кімоно, які подорожували разом зі мною і створювалися протягом часу. Одне з них було виготовлене на Балі з унікальної тканини з дикого льону, яку вручну тчуть майстрині. Цей матеріал високо цінується, а його природна енергетика робить тканину справжнім провідником. Ці кімоно – історія наших ран і нашої сили. Вони про нескореність України та культуру, яку ми несемо у світ навіть у найскладніші часи», – зазначила дизайнерка.
Музика, що зцілює
Фестиваль неможливо уявити без музики: українські мелодії під баян Расіма Багірова, звуки бандури у виконанні організаторки фестивалю Маріям Приганович, а також глибоко зворушливий концерт віолончелістки Євгенії Горбатої.
«Пані Євгенія ніби взяла кожного за руку й повела в тиху, надзвичайно глибоку подорож – у серце, у душу, в те внутрішнє місце, де болить найтонше. Вона торкалася невидимих струн, яких ми інколи навіть боїмося зачепити словами. Віолончель звучала як жива присутність. Як обійми. Як пам’ять. Як шлях додому… І в цю мить Україна була зовсім поруч – у кожній ноті, у кожному погляді, у кожному серці», – поділилася враженнями засновниця проєкту Ukrainian Dubai MGAMedia Марина Тарамикіна.
Смак України
Гостей фестивалю пригощали традиційними смаколиками, канапками з верблюжим салом від спільноти українських мусульманок, короваєм з фісташковою пастою від Олени Брунської, а також святковим тортом «Місяць України в ОАЕ».
Україна, яка живе з нами
«Цей фестиваль став гостинним домом, де люди відчували себе рідними у світлі спільної радості. Поруч зі своїми людьми я знову відчула силу вірити в себе й у те, що так глибоко люблю творити. Тут серця притулилися одне до одного, і тиша промовила: ти на своєму місці, Маріям», – підсумувала організаторка фестивалю, співзасновниця OVVA Маріям Приганович.
Фестиваль «Коріння і крила – це моя Україна» став доказом того, що Україна живе всюди, де є її люди – у словах, музиці, мистецтві та серцях.
