Українську вишиванку не даремно називають «кодом нації». За її візерунком і кольоровою гамою можна чітко визначити, звідки людина, оскільки залежно від регіону України деталі й тематика орнаменту суттєво відрізняються. Про це йшлося на на творчій зустрічі із співзасновницями мистецького дому «Тобівка», організованій в Дубаї Наталією Захарченко-МакГрат.
Сьогодні українська вишиванка набула особливого значення, ставши не тільки символом української ідентичності, а й єднання українського народу. Історією українського народу, яка прошита нитками, поділилися з українцями в ОАЕ засновниці мистецького дому «Тобівка» Олена Яцинович та Любов Дрогомирецька.
Майстрині також провели для всіх гостей заходу майстер-клас з вишивання.
Ми розпитали Олену та Любов про історію створення мистецького дому та про їхні плани представити колекцію в різних країнах світу, зокрема в ОАЕ.
— З якого року ви функціонуєте як мистецький дім?
— Ми відкрилися 5 січня 2022 року, але з лютого майстерня була задіяна під потреби армії: шилися спальні мішки, подушки, розгрузки та інші речі.
— Якщо повернутися до витоків, з чого все почалося і як з'явилася ідея створення музею автентичного одягу?
— Захотілося мати гарну сорочку, але ринок не міг запропонувати нам те, що хотілося. Ми почали відвідувати місцеві ярмарки, де придбали те, що хотілося відтворити в більш сучасному варіанті. І ми натикалися на унікальні сорочки, повз які не можна було просто пройти, не придбавши їх. Так ми започаткували нашу колекцію, яку збирали близько 10 років, і зараз вона нараховує понад 500 експонатів. Хотілося, щоб не тільки ми могли насолоджуватися нею, а й інші люди. Як виявилося, поціновувачів цих речей багато.
Фото: https://www.facebook.com/tobivka/
У музеї , який розташований на теріторії мистецького дому«Тобівка» в Івано-Франківську, зберігаються автентичні сорочки, яким майже або понад сто років. Ці речі не продаються, вони є натхненням для нас і для того, щоб наші майстри й відвідувачі могли дізнатися правдиву історію українського одягу: чим він відрізняється від одягу інших народів світу та в чому його унікальність, чому нам важливо не плутати його й не перемішувати з традиціями вишивання інших народів.
Фото: Поліна Леанович
— Чи плануєте ви зі своєю колекцією вийти за межі України?
— Звичайно плануємо і навіть зробили перші кроки до цього. Цього літа ми відвідали Францію з показом наших колекцій як стародавнього вбрання, так і сучасного, відтвореного на основі наших взірців. Ще ми мали запрошення в Канаду, але війна внесла свої корективи, тож поїздка відклалася.
— Чи можна придбати продукцію Вашого мистецкого дому в ОАЕ?
— Поки що наш товар в ОАЕ не представлений, але сподіваємося, що українська логістика найближчим часом буде відновлена, тоді замовлення можна буде зробити, скористававшись нашими сторінками в соціальних мережах фейсбук та інстаграм. Клієнти, які хочуть замовити в нас сорочку, можуть переглянути речі музею і замовити копію обраного виробу в сучасному виконанні. Ми називаємо наші вироби сучасними, але з присмаком старовини.
Якщо Ви хотіли б вишити щось самостійно, то теж можете надихнутися експозицією, представленою в музеї. Також у музеї працює школа вишивальної майстерності, яка допоможе Вам опанувати ту чи іншу техніку, та крамничка рукоділля.
Фото: Поліна Леанович
Техніки наших предків можуть освоїти не тільки дорослі, але й діти. До того ж найближчим часом ми плануємо зробити онлайн курс вишивання, щоб українці не тільки в Україні, а й по всьому світу мали змогу опанувати це мистецтво.
Фото: Поліна Леанович
