Напередодні Дня захисту дітей учні українських шкіл вихідного дня в ОАЕ, а також діти, які приїхали з України, мали нагоду зустрітися й поспілкуватися з одним найбільш титулованих нині діючих українських спортсменів – боксером Олександром Усиком. У перерві між тренуваннями Олександр приїхав на захід у Gems World Academy в Дубаї, щоб відповісти на запитання дітей, розказати про своє дитинство та свій шлях до перемог. Розповідаємо про найцікавіші моменти спілкування.
Фото: Андрій Федулов
Про те, як Олександр обирав між боксом і футболом, яким займався до 15 років
– У мене дуже проста родина, але я вдячний своїм батькам. Тато вчив мене бути дисциплінованим і багато робив для того, щоб я працював над собою для досягнення цілей. А бокс я вибрав, бо за футбол треба було платити чималі гроші (за тренування, за форму, за змагання), яких у родини не було. В той час як бокс був безкоштовним. Між футболом я ще займався дзюдо, рукопашним боєм та вільною боротьбою. Але в боротьбі мені, наприклад, не подобалася форма – тріко. А для боксу кеди, шорти й футболка в мене були, боксерські рукавички з кінського волосу мені подарував тато. На секцію боксу мене взяли не відразу: в одному залі сказали, що в 15 років починати вже пізно, у другому залі теж сказали, що я вже «старий», щоб починати. Але знайшовся тренер, який погодився мене тренувати. До речі, перше, що він почав мене вчити, – це не атакувати, а захищатись. Я вдячний Богу, що він саме так визначив мій шлях у житті.
Про свою найважливішу перемогу в житті
– Кожна перемога – це крок до чогось більшого. Найголовніше те, що я маю дружину та дітей. Я вважаю це більшою своєю перемогою, ніж спортивні досягнення. Моя родина – це те, що мені допомагає в спорті. Коли я поспілкуюся з дітьми, у мене з’являється натхнення працювати далі. Ну а найголовніша спортивна перемога, я думаю, ще попереду.
Фото: Поліна Леанович
Про дітей і про їхні улюблені заняття
– У мене троє рідних дітей – донька й два сини, але я хотів би більше. Також є сім хрещеників. Коли народилася старша дитина – донька, моє життя кардинально змінилося. Я зрозумів, що насправді важливі в житті діти, а не зовнішні атрибути. Коли в тебе багато дітей або хоча б одна дитина – це круто, з нею ти ростеш і розвиваєшся. Я ніколи не змушую своїх дітей займатися тим, що подобається мені. Хоча змушую їх читати, вчити математику та історію. Вони не дуже хочуть цього, але я вважаю, що це важливо. А от спорт та захоплення вони обирають самі. Донька вибрала танці, середній син – футбол, молодший ходить на теніс та плавання. Хочу, щоб вони знайшли в своєму житті те, чого вони хочуть. Я їм буду в цьому допомагати, але не буду змушувати.
Фото: Оксана Бабченко
Про те, скільки часу на день зараз займають тренування
– У мене три тренування на день, перше починається вже о п'ятій ранку. Я прокидаюся, вмиваюся і приблизно годину тренуюся. Потім виконую психологічну роботу і лягаю спати. Прокидаюся о 9:15, молюся, снідаю, читаю. Друге тренування починаю о 12:00, воно триває 1,5-2 години. Потім маю основне тренування о шостій вечора. Це вже спаринги, де я дві-три години відпрацьовую комбінації. У деякі дні я також бігаю по 10 кілометрів або плаваю по три години.
Фото: Поліна Леанович
Про плани тренувати дітей у майбутньому
– Я в боксі вже 20 років. 1 квітня 2002 року я вперше прийшов на тренування (пожартував так) і ось уже 20 років жартую. Звичайно, хотілося б передати дітям все, чого я навчився, – той спортивний багаж, який назбирався за ці роки. Багато моїх друзів уже працюють тренерами, дехто не хоче працювати саме з дітьми, бо треба докладати багато зусиль. Але я хотів би спробувати і вже думав про це. Не перший рік веду зошит, де записую свої думки і те, що саме я міг би передати дітям, які захочуть займатися цим видом спорту – боксом.
Про те, чи може наступний поєдинок відбутися в ОАЕ і про переможний гопак
– Уперше я виконав гопак на Олімпійських іграх у Лондоні. Уже майже не було сил танцювати, але хотілося показати світові українську культуру. Багато людей в Олімпійському селищі потім розпитували, що це був за танець і що в мене за зачіска. Я їм розповідав, що українські козаки носили таку зачіску – оселедець, розповідав, чому вони її носили. Це був один із символів їхньої віри. І коли вони потрапляли в полон, їм відрізали чуба. Але ж у дійсності його не можна відрізати, бо в справжніх козаків такий чуб не тільки на голові, а й у серці.
Стосовно наступного поєдинку, швидше за все він відбудеться не в ОАЕ, а в Саудівській Аравії, але остаточне рішення ще не прийняте.
Фото: Поліна Леанович
Олександр також побажав дітям гарно вчитися, зокрема вивчати історію, щоб у них формувалася своя власна думка. «Це дуже важливо – не повторювати за кимось, а мислити самостійно», – зауважив гість.
Наприкінці діти заспівали разом із Олександром пісню Січових стрільців «Ой у лузі червона калина» і отримали бажані автографи чемпіона. А гість отримав у подарунок книжку «Подих пустелі», серед авторів якої були й діти, які брали участь у заході.
Ця зустріч стала можливою завдяки Ігорю Бондарю, який розповів Олександру Усику про українську школу вихідного дня "Софія" в Дубаї, де діти вивчають українську мову, літературу та історію. «Коли я розповів Олександру, що школа планує провести захід до Дня захисту дітей, він з радістю зголосився приїхати й поспілкуватися з дітьми, – зазначив Ігор. – Олександр дуже відкрита й щира людина».
Нагадаємо, що в травні 2022 року Олександра Усика визнано найкращим боксером світу, незалежно від ваги, за версією DAZN та боксерського видання «The Ring». Олександр Усик досяг найвищих успіхів у аматорській та професійній боксерській кар’єрі: в його активі «золото» чемпіонату світу, чемпіонату Європи, Олімпійських ігор у Лондоні. У професійному боксі Усик завоював титули чемпіона світу в першій важкій вазі одразу в чотирьох найпрестижніших версіях – WBC, WBO, WBA і IBF. Він є чинним чемпіон світу у важкій вазі за версіями WBO, IBF, WBA (Super) та IBO.
Бажаємо нашому чемпіону перемоги в дуже важливому поєдинку, до якого він зараз готується!
