З початком війни в Україні було скасовано всі авіарейси, і тисячі українців (туристів і тих, хто перебували у відрядженнях) певний час не могли повернутися додому. Українська громада в ОАЕ запропонувала їм свою волонтерську допомогу – українців приймали в свої квартири на поселення, забезпечували транспортом, купували продукти, ліки, одяг та інші товари першої необхідності, допомагали купувати квитки, надавали юридичну, психологічну допомогу та координували всю цю діяльність. Була також одна локація, де допомогу отримали сотні українців, - Royal Hotel (Sharjah). Власник та менеджер цього готелю нещодавно отримали подяку від Консульства України в Дубаї. Наше видання поспілкувалося з керівником готелю та волонтерами, які там працювали.
Сотні громадян України були забезпечені проживанням та їжею в Royal Hotel (Шарджа) протягом лютого-березня
З першого дня війни активісти української громади домовилися з керівником Royal Hotel (Шарджа) про централізоване розміщення українців, яких виселяли з готелів і які не мали інших варіантів житла. В цьому ж готелі розмістився й координаційний центр волонтерів.
Фото: Поліна Леанович
Консульство України в Дубаї подякувало генеральному директору Royal Hotel та групи компаній Al-Khalidiah Cіраку Мурадяну та менеджеру готелю Антону Лисенку за допомогу з поселенням українських громадян, які в результаті російської агресії не могли повернутися додому протягом лютого-березня 2022 року.
Фото: Поліна Леанович
«За Вашої допомоги сотні громадян України були забезпечені проживанням та їжею в Royal Hotel (Шарджа) протягом лютого-березня. Дякуємо за Вашу активну участь та бажаємо успіхів у подальшій діяльності», – зазначено в листі від консульства.
Сірак Самвелович Мурадян – багатолітній друг України, який неодноразово допомагав з поселенням українських священників під час їхніх візитів до ОАЕ, воїнів АТО, що приїжджали на реабілітацію, і тепер допоміг з поселенням українців, які не змогли повернутися додому через скасування рейсів.
Фото: Тетяна Співаковська
- Сіраку Самвеловичу, коли і як Ви дізналися, що потрібна допомога українським туристам?
- Я активно співпрацював з українським туристичним оператором Join UP – це мій стратегічний партнер у Києві, а також з авіакомпанією SkyUp, я є їхнім офіційним представником в ОАЕ. Від компанії Join UP ми приймали 3–5 літаків з туристами щотижня. На момент початку військових дій в Україні наша туристична компанія мала близько 1500 українських туристів у різних готелях по всій території ОАЕ. Багато хто не зміг вилетіти через відміну рейсів, і вони зверталися до нас по допомогу. Якраз перед тим у січні в нас був досвід допомоги туристам з Казахстану, які близько двох тижнів перебували в ОАЕ без зв’язку та без грошей, у них навіть не працювали кредитні картки через сутички в Казахстані. Отже ми скористалися цим досвідом, і почали допомагати громадянам України. І не тільки тим, хто прилетів через нашу компанію.
Коли до мене звернувся Олег Копач, а також Консульство України в Дубаї з проханням допомогти іншим українським туристам, які залишились без житла, ми повністю віддали всі місця в Royal Hotel для громадян України, забезпечили їм триразове харчування, також надали кімнату для координаційного центру волонтерів у Шарджі.
Фото: Тетяна Співаковська
- Скільки українських туристів ви розмістили і що ви їм хочете побажати?
- У лютому-березні ми загалом розмістили близько тисячі своїх туристів і ще прийняли в Royal Hotel понад 500 українців, яких поселили волонтери. Частина українських туристів – ті, хто перебували в Рас-аль-Хеймі, отримали безкоштовне продовження проживання від департаменту туризму цього емірату.
Хочу побажати, щоб в Україні якнайшвидше настав мир, і люди могли повернутися додому, до нормального життя – працювати, навчатися, подорожувати.
Фото: Поліна Леанович
У координаційному волонтерському центрі в Шарджі постійно працювало кілька активісток – Альона Леанович, Ольга Бондаренко, Каріна Забара, інші приїжджали час від часу, щоб доставити закуплені ліки, продукти, відвезти туристів в аеропорт або привезти нових, надати психологічну підтримку або провести заняття з дітьми.
"Я навіть не могла собі уявити, що в Еміратах така велика й сильна українська громада!"
Більшість волонтерів – це українці, які живуть і працюють в Еміратах. Але була серед них дівчина з Боярки, яка за два тижні до війни прилетіла в ОАЕ і теж потребувала певної підтримки, натомість – приєдналася до команди тих, хто цю підтримку надавав. Її звати Каріна Забара, вона працювала в Україні в сфері логістики, прилетіла в ОАЕ в пошуках нової роботи, бо хотіла змінити щось у своєму житті.
- Каріно, розкажіть, будь ласка, як Ви потрапили до Еміратів і як приєдналися до команди місцевих волонтерів?
- Я родом з Боярки Київської області, працювала в Києві керівником відділу міжнародної логістики в торговельній компанії. Захотілося змінити роботу, бо в мене були досить важкі умови праці: доводилося вирішувати різні питання, і, коли транспорт проходив кордони, бути на зв’язку цілодобово без вихідних. Отже, 11 лютого, я приїхала в ОАЕ шукати нову роботу. У перший день війни я не знала що робити – думала, що треба повертатись додому і шукала квитки на літак, але вже зранку всі рейси в Україну відмінили. Я знімала кімнату сама, і спочатку в мене був шок. Потім я почала шукати групи українців у фейсбуці та інстаграмі й знайшла оголошення про те, що 25 лютого українці збираються в церкві (район Oud Metha), щоб вирішити, як координувати діяльність.
Фото: Тетяна Співаковська
Я навіть не могла собі уявити, що в Еміратах така велика й сильна українська громада! В церкві я познайомилася з багатьма людьми – і з тими, хто потребував допомоги, і з тими, хто її пропонував. Хоча я була зовсім новою людиною в ОАЕ й не мала роботи, мені чомусь захотілося бути на боці тих, хто допомагає, а не тих, кому потрібна допомога. Волонтерством я й раніше займалася: з 2012 року в Україні я є членом зоозахисної організації і волонтером у притулку для тварин, з 2014 року займалася волонтерством для армії. В Дубаї я познайомилася з місцевими активістами, дізналася про те, що є готель в Шарджі, який прийматиме українців, що є офіс у Дубаї, де працюють волонтери. Я запропонувала зробити файл зі спільним доступом, щоб заносити туди інформацію про всіх, кому потрібна допомога і хто її пропонує, і ми почали це робити вже на першій зустрічі.
Також ще в перші дні війни активістом громади Анатолієм Глущенком було створено телеграм-канал для допомоги українцям «Українці Разом (Емірати)», а також форми для заповнення тими, хто пропонує допомогу, і тими, хто її потребує. Це суттєво спростило обробку сотень запитів, а телеграм-канал з понад 2500 учасниками активно працює й досі. Спочатку я кілька днів працювала в штабі волонтерів у Дубаї: ми розсилали форму для заповнення тим, хто не зміг вилетіти, а потім працювали з кожною окремою заявкою – намагалися знайти в базі тих, хто зголосився допомогти і чия допомога підійшла б під конкретну потребу. Потім з’явилося дуже багато роботи із заселенням у Шарджу, і я почала кожен день їздити допомагати туди.
Фото: Тетяна Співаковська
"Були випадки, коли люди спали в холах готелів, бо в буквальному сенсі опинилися на вулиці і не знали, куди звернутись по допомогу"
- Яку саме допомогу надавали українцям і яким напрямком роботи займалися ви?
- У нас було багато напрямків роботи, ми їх розділили між собою:
Альона Леанович відповідала на всі дзвінки та займалася початковою обробкою запитів і поселенням. Ольга Бондаренко взяла на себе координацію роботи з тими, кого вже поселили: допомога на місці, виявлення потреб у медикаментах та інших речах першої необхідності, координація занять з дітьми, які проводили вчителі української школи «Софія», організація виготовлення українських аксесуарів для Expo. Оля також готувала з дітьми музичний номер для Шевченківських читань громади.
Я координувала транспортний напрямок – допомогу в перевезенні туристів з різних еміратів до нас, а також трансфери від нас до аеропорту тих, хто зміг купити квитки до Польщі або інших країн. Також я допомагала шукати авіаквитки, вирішувала всі питання, пов’язані з логістикою, транспортом та комунікаціями – займалася тим, у чому в мене був досвід роботи в Україні.
Коли ми почали масово приймати людей у Шарджі, було багато оголошень про це в місцевих групах українців, і ми думали, що про нас уже всі знають. Але потім з’ясувалося, що це не так: були випадки, коли люди спали в холах готелів, бо в буквальному сенсі опинилися на вулиці і не знали, куди звернутись по допомогу. Тоді я ще написала оголошення в туристичні групи для туроператорів та турагентів, щоб вони присилали інформацію, якщо когось виселяли з готелю і він не мав де жити, і почала підтримувати контакти ще й з ними.
Фото: Тетяна Співаковська
А загальну координацію роботи нашого центру здійснював Олег Копач. Також він повністю взяв на себе оплату витрат за ПЛР-тести перед вильотом, на початку допомагав оплатити проживання та квитки тим, у кого не було коштів. Потім дуже багато людей приєдналися до фінансової допомоги: частину рахунків за готель оплатили небайдужі люди з Казахстану, Азербайджану та інших країн, один великий рахунок взяла на себе компанія, яку допомогло знайти Консульство України в Дубаї.
Фото: Поліна Леанович
Багато українців привозили одяг, ліки, засоби гігієни, продукти для кухні, дитяче харчування, памперси, книжки та ін. Юлія Кабариті та Євгеній Демченко взяли на себе забезпечення теплим одягом тих, хто вилітав до країн Європи. Стюардеси та працівники авіакомпанії Emirates дуже допомагали зі знижками на квитки або з безкоштовними квитками, також ми знайшли людей, які заплатили за квитки тим, хто не мав можливості їх купити самостійно.
Фото: Ольга Бондаренко
До нас приїжджала юрист Олена Широкова, щоб проконсультувати тих, хто хотів залишитись: як отримати дозвіл на роботу або підприємницьку діяльність, як орендувати квартиру тощо. Психологічну підтримку й допомогу українцям надавала Поліна Хмілевська. Також приїжджали вчителі української школи "Софія" та ще багато небайдужих людей.
Фото: Поліна Леанович
- Яка зараз ситуація з тими туристами, якими ви опікувалися? І чим ви займаєтеся зараз?
Наша допомога туристам тривала майже до кінця березня. Поступово частина людей змогли вилетіти в країни Європи, щоб звідти дістатися України або залишитись у країнах, де на державному рівні надається підтримка для українців, частина українців знайшли роботу. Близько 40 людей ми поступово перевезли в готель Абу-Дабі, місця в якому надав уряд ОАЕ. Там їм почали допомагати українці з Абу-Дабі, зокрема з Української жіночої ініціативи. Але деякі «наші» туристи досі мені телефонують, і ми в міру можливостей допомагаємо їм з необхідними речами. А я сама продовжую в ОАЕ пошуки роботи в сфері логістики, у якій маю великий досвід.
- Дякуємо вам і всім українським волонтерам за ту самовіддану діяльність, якою ви займаєтесь, і бажаємо успіхів у пошуках роботи!
