Олена Зінченко багато років є активісткою української громади в ОАЕ, адміністратором фейсбук-групи «Українці в Еміратах», її в громаді знають, як фахівця туристичної галузі, до неї звертаються по допомогу в придбанні квитків та бронюванні готелів. Проте є ще одна дуже важлива сфера діяльності Олени – це волонтерство. Про це, а також про її життя в ОАЕ та плани на майбутнє наше видання нещодавно поспілкувалося з нею.
Фото: Євген Нечепоренко
- Пані Олено, коли Ви приїхали в Емірати і чим займалися на початку?
- Я приїхала в Емірати понад 10 років тому – 1 грудня 2011 року. У мене не було якихось особливих особистих або фінансових причин для переїзду з Києва до Дубаю, просто бажання щось змінити, спробувати щось нове в своєму житті. Спочатку майже рік я працювала дворецьким у готелі Jumeira Zabeel Saray на Пальмі, потім продавцемконсультантом у магазині, ще пізніше в компанії, яка надавала звукове та світлотехнічне обладнання для проведення івентів. А в 2014 році ми з чоловіком заснували свою власну консьєрж компанію Ultimate Concierge.
Фото: з особистого архіву Олени Зінченко
- На чому спеціалізується ваша компанія?
- Ми надаємо послуги преміумкласу для тих, хто приїжджає в Емірати: бронювання готелів, нестандартні тури та екскурсії, транспорт, оренда приватних літаків, гелікоптерів та яхт, риболовля, «мільйон троянд», VIP-квитки на різні події, вечеря в топових ресторанах. Ми вважаємо, що в різних людей різний спосіб життя і дбаємо про те, щоб реальність якнайкраще відповідала їхнім бажанням. Є певні відмінності між клієнтами з різних країн. Наприклад, багато туристів з Центральної Азії люблять замовляти якісь іміджеві, престижні послуги, так би мовити «напоказ». А українці надають перевагу ексклюзивним послугам, хочуть побачити щось таке, чого вони ніде не бачили.
Фото: з особистого архіву Олени Зінченко
- Як Ви почали займатися волонтерською діяльністю?
Моя волонтерська діяльність почалася з 2015 року, коли відбулося становлення української громади в Еміратах, і ми перестали бути частиною російськомовного середовища в ОАЕ. Тоді почалася активна допомога переселенцям з донецької та луганської областей, а згодом – допомога в реабілітації воїнів АТО в Еміратах, до якої я активно долучилася.
- Що змінилося у вашому житті та вашій діяльності з початком військової агресії Росії проти України?
Моє життя змінилося кардинально, як напевно й у понад 40 мільйонів українців по всьому світу. Я не з першого дня війни включилася у волонтерську діяльність, перші кілька днів був просто шок, повне неприйняття ситуації, величезна тривога й переживання за своїх рідних в Україні. Але потім я зрозуміла, що потрібно щось робити. Я відразу прийняла рішення, що буду допомагати тим, хто зараз в Україні. Звичайно, в ОАЕ теж були люди, які потребували допомоги, у кожного була своя непроста історія. Але в моєму розумінні люди в Україні перебувають у гіршій ситуації і більше потребують допомоги, тим більше, що тут на місці зорганізувалася величезна команда волонтерів, які дуже добре опікувались українськими туристами і всіма тими, хто не зміг вилетіти додому.
Фото: з особистого архіву Олени Зінченко
Отже я почала свою діяльність з допомоги Києву, оскільки я сама киянка і маю багато контактів там. Я допомагала другу мого брата, який володіє рестораном у Києві, і з перших днів почав варити обіди для київських лікарень та госпіталів, а також для тих, хто цього потребував. Також я перераховувала кошти на рахунки ЗСУ та фонду Сергія Притули. Потім з’явилися контакти серед київської тероборони, якій ми допомагали купувати одяг. Також ми допомагали купувати плитоноски та плити для тероборони Малина Житомирської області. За допомогою друзів у Польщі ми закуповували ліки, які передавалися до воєнних госпіталів.
- Які у вас подальші плани? Що буде після перемоги України?
Після перемоги на нас чекає велике будівництво. Я маю на увазі не лише відбудову наших міст і приміщень, а й відбудову кожного з нас, як особистостей. На жаль, те, що ми пережили й досі переживаємо, так просто не минає. Нам потрібно буде відбудовувати свій дух, який після перемоги має стократно посилитись. Що стосується мене особисто, я протягом декількох найближчих років, як і планувала раніше, хотіла б повернутися додому й продовжити не тільки свою громадську діяльність, але й політичну та адміністративно-господарську діяльність у рідному районі міста Києва - Деснянському.
Фото: з особистого архіву Олени Зінченко
Я хотіла б присвятити свій час та зосередити зусилля на розвитку інфраструктури Києва, передусім лівобережної його частини. Також на добровільних засадах мені б хотілося поїхати відбудовувати місто нашої країни, яке найбільше постраждало під час війни - місто Маріуполь.
- Бажаємо, щоб якнайшвидше прийшла перемога й ваші плани почали реалізовуватись!
