Що треба знати під час пошуку роботи та працевлаштування в ОАЕ: поради юриста

Я б розділила це питання на дві частини. Перша стосується некваліфікованих працівників, друга – кваліфікованих.

Некваліфікованим фахівцям (наприклад, продавці, оператори колцентрів, сервісний персонал салонів краси, офіціанти) я б порадила безпосередньо з резюме звертатися до готелів, ресторанів, кафе, салонів тощо. Розсилання резюме може не дати очікуваного ефекту.

Кваліфікованим спеціалістам, у яких є диплом та досвід роботи в своїй галузі, я рекомендую приділити увагу складанню резюме та пошуку роботи в професійній соціальній мережі LinkedIn. Можна також переглянути в пошукових мережах 100 найкращих компаній для роботи в Еміратах і націлитись на них. Скласти свій власний список компаній, для яких підходила б спеціальність. Розіслати їм своє резюме або навіть піти туди особисто й залишити своє резюме або, якщо пощастить, то зустрітись із менеджером.

Насамперед треба розуміти, що співбесіда під час прийому на роботу не може проходити десь у кафе. Це має бути офіс компанії, яка вас приймає на роботу. Так само на інтерв’ю вас мають запросити офіційним листом, який надходить з електронної адреси компанії, а не gmail-адреси або якоїсь іншої. Людина, що з вами зустрічається, має представитися, назвати своє ім’я та посаду. А після інтерв’ю, якщо ви успішно його пройшли, вам повинні надіслати offer letter , тобто письмову пропозицію роботи з підписом менеджера компанії. Тоді можна сказати, що це не шахрайство.

Також я рекомендую проводити очні зустрічі з представником компанії, який вас приймає на роботу. Не рекомендую онлайн-співбесіди, оскільки на них будь-яка людина може представитися роботодавцем або менеджером компанії, сказати що вас приймають на роботу на хороших умовах, але спочатку їм потрібно зробити для вас візу і ви маєте заплатити, наприклад, 2000 дирхамів. І потім ви ніколи не знайдете цієї людини.

За законами ОАЕ, людина, яка влаштовується на роботу, не повинна взагалі ні за що платити. Навіть у рекрутингових або кадрових агентствах, які займаються підбором працівників, претендент також нічого не повинен платити. Усі витрати за пошук персоналу сплачує компанія, яка уклала контракт із цією агенцію. Якщо хтось вимагає гроші за пошук роботи або за ще якісь послуги – це шахраї, і навряд чи вони вам знайдуть роботу.

Також є незаконним, якщо роботодавець потім зменшує оплату, утримуючи витрати на відкриття візи.

Для еміратів Абу-Дабі та Дубай оплата медичної страховки є обов’язком роботодавця, і закон вимагає від компанії оформити страховку працівникам за кошти компанії. У решті еміратів це обговорюється між сторонами на етапі підписання  контракту та залежить від домовленостей.

Витрати на переліт та проживання обговорюються з роботодавцем індивідуально. Буває, що навіть оплачують переліт для всієї родини, надають житло, оплачують дитячий садок або школу для дітей, але це все  не є обов’язковим і залежить від домовленостей та зацікавленості роботодавця в певному спеціалісті.

По-перше, це контракт, на основі якого оформлюється віза.

По-друге, до підписання контракту компанія отримує на свого майбутнього співробітника тимчасовий дозвіл на роботу (employment permit), який видається Міністерством праці. Він діє два місяці, і лише після видачі такого дозволу людина може починати працювати.

Ці два місяці дають для того, щоб роботодавець подивився, чи підходить йому претендент для укладання довгострокового контракту саме з ним. А для працівників – це можливість отримати зарплату. Якщо роботодавець за ці два місяці передумає підписувати довгостроковий контракт і не захоче виплачувати зарплату, то працівник з employment permit може поскаржитися на роботодавця й отримати виплату.

Також протягом цих двох місяців є час обговорити умови контракту, поторгуватися за якісь умови, а потім уже його підписати. Лише після підписання контракту роботодавець може починати робити резидентську візу.

За законодавством ОАЕ це вважається грубим порушенням і загрожує покаранням обом сторонам: компанії – штрафом у розмірі 50 тисяч дирхамів, для працівника – депортацією.

В ОАЕ незаконною також є робота на туристичній візі. Це загрожує працівнику депортацією, а компанії – штрафом. Крім того, працівнику це загрожує тим, що з ним можуть не розрахуватися, і поскаржитися в такому разі не буде підстав. Тому якщо вам пропонують попрацювати на туристичній візі, потрібно відповідати: «Вибачте, я знаю, що законом це заборонено, тому як тільки ви мені зробите employment permit, я відразу ж вийду на роботу наступного дня». Такий дозвіл оформлюється онлайн, дуже швидко й зручно, тому будь-який роботодавець, який налаштований  серйозно, не буде пропонувати працювати на туристичній візі.

Згідно із законом, випробувальний термін (probation period) може бути від одного до шести місяців. Це означає, що роботодавець може сам вибирати який саме термін поставити, потрібно перевірити це в контракті, тому що під час випробувального терміну можуть звільнити без причини і виплати компенсації, виплативши при цьому лише заробітну плату по останній відпрацьований день.

Контракт потрібно вивчати дуже уважно, оскільки все, що там прописано, роботодавець буде вимагати зі свого співробітника. У контракті не прописують функціональні обов'язки, найважливішим є термін дії. Нещодавно вийшов закон, відповідно до якого в контракті мають бути зазначені дата його початку та дата закінчення. Також слід розглянути умови розірвання контракту, бо якщо співробітник розірве його раніше зазначеного часу, без попереднього повідомлення, як того вимагає законодавство ОАЕ, у такому разі він платитиме компенсацію компанії. Це може бути не прописано в контракті, але це є в законодавстві, і краще уточнити цей нюанс.

Обов'язково потрібно подивитися, як саме називається ваша посада в контракті. І якщо у вас уже була якась назва посади в job offer, то саме ця назва має бути в контракті.

Наступне, на що важливо звернути увагу, – зарплата та її складові. Завжди є загальна сума зарплати (total salary), і там може буди досить приємна цифра, але важливо також з чого вона складається: базова або основна зарплата (basic salary), а також різноманітні надбавки (allowances) за проживання, за транспортування, харчування, телефон та інші доплати.

Якщо на співбесіді дві сторони домовились про якусь певну суму, наприклад 10 000 дирхамів, то ця сума має стояти в контракті. І саме таку суму компанія повинна перераховувати співробітнику на картку. За законодавством, вони не мають права щось вираховувати та виплачувати менше, ніж зазначено в графі контракту «загальна сума зарплати».

Часто компанії шахраюють. Вони можуть поставити у графі основної зарплати дуже низьку цифру, наприклад, при окладі в 10 тисяч дирхамів вони в базову зарплату можуть написати лише 2000 дирхамів,  а решту рознести в статті додаткових виплат. І коли людина отримуватиме компенсації за відпустку або її звільнятимуть, і в неї буде виплата зі звільнення («end of service»), то всі ці компенсації їй нараховуватимуться від розміру базової зарплати. Розмір такої виплати прописаний у законі, він залежить від кількості відпрацьованих років у компанії. На таку виплату людина може розраховувати, якщо вона працює більше року. Її розмір залежить саме від того, яка цифра написана в контракті у графі «базова зарплата».

Буває таке, що людина пропрацювала пʼять років на одному місці, а після закінчення контракту отримує копійки лише тому, що в контракті стояла дуже мала базова зарплата. Саме тому я рекомендую звертати на це ретельну увагу та торгуватися з роботодавцем, яка саме цифра там буде стояти.

У контракті для цього є окремий пункт, там має бути написано: будь-яка зі сторін, яка хоче розірвати контракт достроково, повинна повідомити іншу сторону за певний період (notice period), зазвичай 1-3 місяці. Це означає, що тільки після того, як ви написали лист-повідомлення та відпрацювали  notice period, вас можуть звільнити, анулювати візу, виплатити компенсації за невикористану відпустку та вислугу років. Це також важливо знати, оскільки компанія має виплатити вам усі компенсації.

Такий пункт іноді прописують у контрактах, але взагалі це прописано в законодавстві (стаття 120 за старим законом). Там зазначено дванадцять пунктів порушень, за які роботодавець може звільнити достроково, навіть без листа-повідомлення, також може бути накладений трудовий бан, а це означає заборону на роботу протягом року.

Щоб звільнити людину за статтею, для початку потрібно підготувати ґрунт для цього: якщо людина щось порушує, то роботодавець спочатку має її попередити в письмовому вигляді, вручивши лист-попередження (warning letter). У цьому листі він повинен описати всі порушення або помилки та попередити про те, що в разі повторення працівника буде звільнено. Працівник повинен на такий лист обов’язково відповісти. Якщо в ньому є якісь аргументи або обставини, він повинен обов'язково написати про них у листі.

Якщо цю процедуру не було дотримано, і людину звільнили без виплати компенсацій, тоді є шанс оскаржити це в суді, довівши порушення процедури звільнення та відсудивши в компанії компенсацію у розмірі трьох зарплат. Таку виплату можливо отримати тільки в разі, якщо є рішення суду. До компенсації також ще додають зворотній квиток додому.

Ніяких особливих відмінностей немає. Проте коли в працівника виникає суперечка зі своїм роботодавцем, це має значення. Підприємства, зареєстровані на основній території, підпорядковуються напряму Міністерству праці. Компанії, зареєстровані у фрізоні, такого підпорядкування не мають і не контролюються безпосередньо Міністерством праці. У разі суперечок, якщо компанія зареєстрована на основній території, працівникові потрібно йти до Міністерства праці, в комітет із розгляду суперечок. Це державний комітет, він розгляне звернення та дасть направлення до суду, якщо питання не буде врегульовано до суду тим самим комітетом.

А якщо компанія зареєстрована у фрізоні, то таким комітетом виступає адміністрація фрізони. І звернення надсилають саме туди.  Тобто різниця в органах для вирішення конфлікту.

Із свого досвіду можу додати, що на основних територіях цей комітет відноситься до кожного звернення більш серйозно, ретельно розглядає спори,  зазвичай більшість з них вирішується у комітетах і не доходить до суду. Це допомагає заощадити гроші, час та нерви. Тоді як в адміністраціях фрізон зазвичай не надають досудових рішень конфліктам.

Хочу також зазначити, що прийти до суду без рішення та направлення таких комітетів неможливо. Але я сподіваюся, що в наших співвітчизників ніколи не виникне потреба звертатися до таких комітетів, а тим більше судів!

По-перше, вони не можуть працювати на державних посадах, тому що з них вимагатимуть знання арабської мови, як мінімум. Вони також не можуть працювати у правоохоронних органах, таких як поліція, суди, прокуратура. Крім того, Україна не входить до списку країн від Міністерства праці, яким дозволено офіційно працювати нянями, прибиральницями, хатніми працівницями. Також українці не будуть працювати таксистами, бо там настільки маленькі зарплати та складні умови проживання, що українці просто не погодяться працювати на таких умовах.