«Чи не забагато уваги приділяє зараз світ війні в Україні? Адже в інших гарячих точках також гинули та продовжують гинути люди?» – Вам теж доводилося чути подібне запитання від представників деяких країн (зокрема Палестини, Ємену, Сирії), які нещодавно пережили або зараз переживають військові дії?
Справді, увага світової спільноти прикута зараз до України. Ми розуміємо біль інших країн, де теж ведуться військові дії. Разом із тим, маємо правильно пояснювати, чому ця війна, на відміну від багатьох інших локальних війн, стосується не тільки нашої країни, а й усього світу. Узагальню декілька основних аргументів, які можуть переконати тих, хто ще досі не розуміє:
1. Загроза екологічній безпеці всієї Європи та світу. Вперше в історії масштабна війна ведеться в країні з кількома ядерними реакторами й тисячами тонн високорадіоактивного відпрацьованого палива, як зазначено в матеріалах газети «День». В Україні експлуатується 15 атомних енергоблоків, зокрема шість із них на найбільшій європейській АЕС – Запорізькій АЕС (6000 МВт), яка також має відкрите сховище відпрацьованого ядерного палива.
Як відомо, російські окупаційні війська захопили Чорнобильську АЕС. Наявність зброї на територіях атомних станцій уже є великим ризиком для радіоактивної обстановки. Жодна з українських АЕС (як і будь-яка АЕС у світі) не розрахована на те, щоб бути в епіцентрі воєнних дій, а радіоактивні викиди від попадання ракети в діючу АЕС можуть перевищувати викиди від Чорнобиля та Фукусіми. У найгіршому випадку реактор і система охолодження можуть бути знищеними. Радіоактивні викиди за таким сценарієм можуть зробити значну частину європейського континенту непридатною для життя щонайменше на багато десятиліть.
2. Загроза глобальної продовольчої кризи. Через вторгнення в Україну Росія може спричинити продовольчу кризу у низці країн світу. Тому війна Росії проти України – це також загроза країнам Близького Сходу та Північної Африки, які є основними імпортерами продовольства з України.
Україна є світовим лідером з експорту зернових, соняшникової олії, меду, курятини та інших продуктів харчування. Як зазначено в матеріалах «Економічної правди», Україна забезпечує майже 10% від загального обсягу світових поставок зерна, тобто забезпечує зерном понад 400 мільйонів людей у світі. Кожна п’ята тонна української пшениці йде на випічку хліба та хлібопродуктів в країнах Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії. Україна є першою в світі за експортом соняшникової олії і шроту. Друге місце Україна посідає за експортом ячменю та ріпаку, третє – жита та сорго.
Відповідно до досліджень Київської школи економіки, найбільш залежними від українського імпорту продовольства країнами є Єгипет, Ємен, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Ліван, Лівія, Туніс, Марокко, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак та інші. Загалом, за підрахунками економістів, через цю війну майже мільярд людей у всьому світі не отримають достатньо продовольства. Саме тому зрив посівної кампанії в Україні, зменшення виробництва зерна, його дефіцит і, як наслідок подорожчання, – це катастрофа для всього світу.
3. Загроза військових дій на території всієї Європи. Напад Путіна на Україну зруйнував життя не тільки сорока двох мільйонів українців. Звичайно, ми всі в один момент позбулися того стану, коли можна не боятися за своє життя і за життя своїх рідних, коли можна працювати й насолоджуватися плодами своєї праці, коли можна планувати майбутнє.
Проте й кілька сотень мільйонів європейців вперше за останні 80 років опинилися перед загрозою приходу війни у їхній дім. Вони згадали, що таке страх і що таке відчай. Вони побачили, що світ не захищений від катастрофічних наслідків рішення однієї людини. Людини, яка відірвалася від реальності, перебуває в полоні маніакальних ідей та одержима бажанням знищити усіх незгодних. Виявляється, одна така людина може поставити світ на межу катастрофи.
4. Глобальний дефіцит чипів для мікросхем, які використовуються в смартфонах та комп’ютерах. За повідомленням Reuters, два провідні постачальники неону в Україні – компанії Ingas і Cryoin – припинили роботу через війну. Вони виробляють половину світових запасів ключового інгредієнта для виготовлення чипів (приблизно 45–54% світового неону для напівпровідників).
Щомісячно ці дві компанії постачали партнерам з Азійського регіону, США і Німеччини від 25 до 35 т інертного газу. Компанія Cryoin розташована в Одесі, вона припинила роботу 24 лютого, коли вторгнення почало загрожувати безпеці співробітників. Компанія Ingas базується в Маріуполі, який зараз на межі гуманітарної катастрофи через повну облогу російськими військами.
За підрахунками дослідницької компанії Techcet, зупинка роботи українських компаній збільшить глобальний дефіцит напівпровідників, який вже є через спричинену пандемією коронавірусу логістичну кризу. Від такої ситуації на ринку виграти може лише Китай. Саме там, крім України, виробляють неон.
5. Економічний спад, безробіття, дефіцит багатьох товарів. У Європі призупинили виробництво гіганти автопромисловості Volkswagen Group та BMW через дефіцит деталей з України. В Україні припинилося виробництво джгутів дротів, яких у кожному автомобілі близько 5 кілометрів. У результаті VW і BMW тимчасово закрили деякі складальні лінії через дефіцит цих компонентів.
Уже зараз мільярди людей в усьому світі платять за цю війну з власної кишені на автозаправках і за комунальними рахунками. І ця ціна лише зростатиме, оскільки до неї додаються безробіття, економічний спад, зростання напруги й конфліктності у відносинах між країнами.
Отже, наслідки розв’язаної Росією війни виходять далеко за межі України, а також питань політики та військової безпеки.
Після нападу на Грузію та анексії Криму цивілізований світ вирішив, що це не причина карати злочинця й розривати з ним економічні відносини. І якщо й цього разу агресор не отримає рішучу відповідь, то його апетити й нахабство тільки зростатимуть.
Путінський режим з його ненавистю до свободи, імперськими амбіціями і зневагою до правил і моралі має бути жорстко покараний. І це єдиний результат, який дозволить нам спокійно заснути наступного дня після завершення війни.
