Арфістка Катерина Олійник з Києва, яка сім років проживає та працює в Дубаї, встановила світовий рекорд, що потрапив до Книга рекордів Гіннеса: найдовший марафон гри на арфі протягом 31 години 1 хвилини та 54 секунд.
Рекорд було встановлено й зафіксовано в галереї напроти театру Mall of Emirates. Наше видання розпитало Катерину про її враження та труднощі під час встановлення світового рекорду.
– Катерино, як виникла ідея саме такого рекорду?
– Ідея народилася ще в серпні 2021 року. Ми з дітьми купили Книгу рекордів Гіннеса та переглядали її вдома. Знайшли у секції музикантів арфістку, яка поставила рекорд гри на арфі на найбільшій висоті – 4954 метрів (16 253 футів 3,37 дюйма). Тоді я подумала, що теж можу встановити рекорд. Ми перегляну базу даних, щоб знайти найдовший марафон гри на арфі. Це було 25 годин та 34 хвилини.
Я вирішила подати заявку, але коли подавала, з’явилося відчуття страху та розуміння, що я не готова. Підготовка тривала цілий рік. Під час роботи я практикувалася грати без пауз якомога довше. Вивчила понад 100 пісень напам’ять, бо за правилами не можна було повторювати твори. І вже через рік, у вересні 2022 року, без будь-яких сумнівів подала заявку на рекорд. Спочатку планувала безперервно грати на арфі протягом 30 годин, проте вдалося навіть перевищити запланований результат.
Фото: з особистого архіву Катерини Олійник
– Що було найскладнішим під час встановлення рекорду?
– Мабуть, бути статичною – стояти або сидіти довгий час, від цього німіють ноги. Я дуже гарно була підготовлена в технічному плані, але під час останніх семи годин мої пальці стали, як вермішель, дуже тяжко було рухати ними. Відчувала себе восьминіжкою. Моя шкіра на пучках пальців стала дуже твердою, на кількох пальцях були дуже великі внутрішні мозолі. Деякі навіть почали кровоточити.
– Які відчуття у вас були після встановлення рекорду?
– Було безмежне щастя, радість та гордість. Не можу передати словами ці відчуття, коли почуваєшся особливим у соціумі. Коли зробив щось таке, що не всім під силу. Це дає дуже великий емоційний поштовх та впевненість. У той момент, коли все закінчилося, я стримувала сльози на очах і думала, як усі мої рідні мною пишаються.
Фото: з особистого архіву Катерини Олійник
– Вітаємо з рекордом і бажаємо нових досягнень та перемог!
