Цю статтю ми планували опублікувати в кінці лютого, але вона не вийшла, бо почалася війна, і ми перейшли на зовсім інші теми. Але зараз, після завершення роботи Всесвітньої виставки Expo 2020, так хочеться ще хоч раз озирнутися й подивитися на неї очима наших дітей. Троє учнів, які живуть і навчаються в ОАЕ, Маріанна Елві, Тома Співаковська та Дмитро Бондаренко відповіли на кілька запитань нашої редакції, поділившись своїми враженнями про відвідування Expo ще в мирний час.
- Що тобі найбільше сподобалося на Expo 2020? Які найяскравіші враження?
Тома (10 років): Найяскравіші враження – це, мабуть, перші два дні роботи Expo. У перший день я брала участь у відкритті українського павільйону (ми разом з іншими учнями Української школи «Софія» зустрічали хлібом-сіллю почесних гостей), а на другий день мене відібрали від школи для участі в параді на національному дні Франції. Нам влаштували репетицію й дали одяг – мариньєрки й шапки, які показували різні епохи в історії Франції. Нашому ліцею дісталися «наполеонки». Цей парад був трошки схожий на паради в парках Disney. Було дуже цікаво й відповідально брати участь у параді, але й дуже важко, бо температура на вулиці була близько +40, нам навіть видали воду, і ми постійно пили, коли зупинялися.
Фото: Тетяна Співаковська
Маріанна (11 років): На Expo я ніби потрапляла в майбутнє. Там я навчалась, але це було цікаво, зовсім не нудно. Мене захоплювала велика кількість яскравих екранів. Також сподобалося, що там було багато інтерактивних речей та цікаві дитячі майданчики. Сонячні батареї, що виглядають як радари, птахи, які летять над тобою, захищаючи від сонця… Це – майбутнє в теперішньому.
- Скільки разів ви були на Expo й скільки павільйонів відвідали?
Маріанна (11 років): Мені пощастило, що Expo 2020 відбувалося в ОАЕ, і я могла відвідувати його стільки разів, скільки заманеться. Я там була близько 20 разів. Ми з родиною намагались туди потрапити принаймні раз на тиждень після навчального дня. А оскільки я перебуваю на домашньому навчанні, ми іноді пропускали навчання та їхали на Expo на цілий день.
Фото: Олеся Елві
Дмитро (14 років): Мені дуже легко відповісти на це запитання, бо в мене є паспорт Expo, у якому я проставляв візи країн, які я відвідав. Я був на Expo 5 разів і маю 15 штампів (віз) різних павільйонів.
Фото: Ольга Бондаренко
Тома (10 років): У мене була мрія – відвідати усі павільйони Expo 2020, і я щаслива, що змогла її реалізувати. Майже завжди я їздила з батьками, а двічі з учнями моєї школи. Я відвідала усі павільйони країн, компаній та організацій на Expo (їх усього понад 220). Найскладніше було потрапити до павільйону Японії.
Фото: Тетяна Співаковська
- Який з відвіданих павільйонів для тебе був найцікавішим і чому?
Дмитро (14 років): Найцікавішим і найбільш інтерактивним павільйоном я вважаю павільйон компанії Emirates. Ніколи б не подумав, що не маючи машини часу, я міг би потрапити в майбутнє. Але Emirates дав мені змогу це зробити й подивитись, яким буде Дубай через 50 років, і не тільки Дубай, а й сама компанія Emirates. Цікаві вікторини, інтерактивні розваги, 3D-моделювання, - це все я міг спробувати в павільйоні Emirates.
Фото: Тетяна Співаковська
Тома (10 років): Я не можу вибрати один найцікавіший, бо в багатьох було щось особливе. Мені сподобалась і Аргентина з настільним футболом, і Монако, де було багато інтерактиву, гарне відео та смачне кафе з млинцями, і Латвія, і Австрія, і павільйон дубайського порту DP World. Також один з найцікавіших – павільйон Японії, там я побачила дуже цікаві й незвичні інсталяції, наприклад, високі будівлі з калькуляторів або з плиток шоколаду, дерева вишні з ґудзиків, потяг з багету, місяць із сиру та інші. Також мені сподобалася остання кімната павільйону, в якій були фотографії та макет нової Expo, яку планують зробити через 5 років у Японії.
Маріанна (11 років): Серед багатьох дуже цікавих павільйонів складно обрати один. Але я вам розповім про Саудівську Аравію. Ззовні павільйон виглядає неможливим – паралелепіпед, який ледь балансує на одному з його ребер. Оце називається сучасна архітектура! Щоб підійти до павільйону, потрібно бути незвичайно сміливим, адже виглядає, наче будівля зараз же перехилиться і впаде на тебе.
Фото: Тетяна Співаковська
Підіймаючи погляд догори, я бачу своє відображення – стіна наді мною змайстрована із дзеркал! Всередині я дізнаюся багато чого нового, цікавого та навіть магічного. Заглядаючи вниз у велетенську “миску”-екран, я спостерігаю за щоденним життям мешканців Саудівської Аравії. Жінки збирають у кошики пелюстки рожевих троянд. Троянди зливаються у чорний із золотим куб, який звідусіль оточили чоловіки, біля якого вони поклоняються. Саудівська Аравія – центр ісламу. Куб перетворюється на спортивну машину, яка мчить на максимальній швидкості, щоби посісти перше місце на перегонах. Зараз я впаду в нескінченне місто піді мною. Але ні! Там, де я ступаю, з’являються кристали, вони котяться за мною. Місто перетворюється на зображення, що можна побачити в калейдоскопі. А тепер там, де я ступаю, підлога звивається, фарби змішуються. А недалеко від мене величезний глобус відображає візерунок на підлозі. Це бачення майбутнього Саудівської Аравії.
На вулиці, зійшовши сходами, можна прогулятися невеличким садом. Там – найдовша інтерактивна водяна завіса у світі. На екрані можна вибрати візерунок, який ти хочеш, щоб водоспад показував. Вода починає падати суцільною завісою, у водоспаді наче як на екрані видно різні візерунки, об’єкти та навіть слова. Зрозуміло, що цей павільйон гарно продумали, щоб зробити його таким унікальним.
- А який павільйон є найбільш інтерактивним?
Маріанна (11 років): Найінтерактивніший, як на мене, павільйон зробила Австрія. Цей павільйон відрізняється від інших – там дуже мало екранів. Він виглядає, як багато відкритих зверху білих конусів, з'єднаних разом. Ці конуси різної висоти без електрики регулюють температуру у павільйоні. Всередині можна прикласти свою долоню до стола та побачити як вібрує “барабан” із твоїм пульсом та утворює із порошку, що на ньому, твій унікальний візерунок! Також є дерев’яна хвиляста спіраль-заглибина в підлозі, на якій можна ходити босоніж, лежати та відчувати запах деревини, лісу. Ще можна ступити перед екраном який показує рух повітря та побачити як там, де ти стоїш, повітря рухається по-іншому. На стінах викарбувані різні знаки, які зображують природу та різні чуття.
Фото: Олеся Елві
Тома (10 років): Мені здається, що найбільш інтерактивні павільйони – це Казахстан, Україна та Австрія, де можна було задіяти всі п’ять органів відчуття, Монако, де можна було керувати роботами, та головні павільйони в кожній із зон: «Терра» в зоні сталого розвитку, «Аліф» у зоні мобільності та «Місія можлива» в зоні можливостей.
- У якому павільйоні ти дізналася найбільше нової для себе інформації?
Маріанна (11 років): Я дізналася найбільше для себе нового в павільйоні Словенії. Перед входом – красивий басейн із камінцями, а сама будівля зроблена із зелені та дерева. Тут душа відчуває себе в спокої. У головній залі можна перенестись у саму країну завдяки стінам із проєкціями. Я могла помандрувати безмежною печерою Постойна та побачити драконоподібну ящірку “європейський протей”, побачити як коні скачуть словенськими полями та дізнатися, що в Словенії дуже багато пасік. Ще в одній залі з настінними проєкціями я дізналася про досягнення словенців та особливості країни. Наприклад, у них знайдено найдревніший музичний інструмент – сопілку. У цьому павільйоні я дізналася найбільше, бо раніше я взагалі нічого про Словенію не знала, а тепер маю гарне уявлення про країну.
Фото: Олеся Елві
Тома (10 років): Я дізналася багато нового в українському павільйоні – наприклад, про найбільш швидкий велосипед, який може їхати зі швидкістю автомобіля. Також я дізналася багато нового про Казахстан, бо там співробітники підходили до відвідувачів і розповідали і про всі експонати, і про свою столицю – місто Нур-Султан.
- Архітектура якого павільйону тобі найбільше сподобалася?
Маріанна (11 років): Щодо архітектури, мені найбільше сподобався павільйон ОАЕ. Його спроєктували так, щоб він виглядав, як крила сокола. Багато білих зігнутих смуг обгортають весь павільйон та торкаються землі, утворюючи крила. Ці крила можуть підніматися вгору, щоби виглядало, наче птах летить. Сад, який ніби огортає будівлю, теж дуже красивий. У ньому ростуть різні місцеві рослини та дзюркоче маленький фаладж – система постачання води, яка наповнюється за дощової погоди. Така архітектура, як на мене, неймовірна.
Тома (10 років): Зовні мені найбільше сподобалися павільйони Монако, Люксембургу та Великобританії. Павільйон Монако зроблений у вигляді коштовного каменя, а перед ним багато дерев, павільйон Люксембургу цікавий тим, що він виглядає, як стрічка Мебіуса, а золотого кольору павільйон Британії дуже гарно ввечері підсвічується, і на ньому постійно показується колективне послання, складене зі слів відвідувачів. Також мені сподобались усі павільйони, де багато зелені: Бельгія, Малайзія, Сингапур, Колумбія.
Фото: Тетяна Співаковська
- А є якісь павільйони, які тобі не сподобалися?
Тома (10 років): Так, їх декілька. Мені не сподобався павільйон Норвегії, бо там було лише довге й нудне відео і більш ніяких експонатів. Також мені не сподобався павільйон Росії: в ньому один великий темний зал, у якому коли показують відео, то все інше не зручно дивитися. На відео дуже по-дорослому розповідають про мозок, я майже нічого не зрозуміла. І ще мені не сподобався павільйон Великобританії, бо там усередині взагалі нічого не було.
Фото: Тетяна Співаковська
Маріанна (11 років): Павільйонів, які мені зовсім не сподобалися, немає. Може тільки головний павільйон у зоні можливостей («Місія можлива») порівняно із двома іншими головними трохи розчаровує, але якби це був павільйон країни, а не один із трьох головних, то він би був дуже крутим. Просто після гігантських арабських мандрівників, прогулянки на дні океану та кришталевих метеликів, відео про сонячні батареї та кілька інших не дуже зрозумілих речей, трохи розчаровує. Але все одно було круто побачити, як люди в бідніших країнах можуть отримувати електрику через сонячні батареї та пограти в електронну гру, де треба стежити за сонцем, щоб набрати багато енергії. А ще підвісний ліс із річками обіцянок, таких як “Я не буду використовувати пластикові стаканчики”, дуже красивий.
- Чи відвідувала ти якісь заходи або майстер-класи на Expo?
Маріанна (11 років): На Expo було багато постановочних номерів прямо на вулиці. Мені пощастило побачити один такий виступ на дорозі. Там жінки у світло-блакитних сукнях із “крилами” витанцьовували візерунок, що нагадував рух води. Потрібно мати незвичайний талант, щоби так добре зімітувати ніжне коливання хвиль на блакитному озері.
Тома (10 років): Я відвідувала багато різних заходів на Expo. Найбільше сподобалося шоу зі снігом на центральній площі Al Wasl, мюзикл за участю українських артистів і концерт Національного балету Сухішвілі на день Грузії. Я теж займаюся балетом, але таких трюків у виконанні артистів-чоловіків ніколи не бачила. Ще я була на концерті італійських оперних співаків, різдвяних майстер-класах в угорському та українському павільйоні. Також я брала участь у 3-годинному дитячому таборі Expо: ми відвідували павільйони, малювали, дивились фокуси.
- Які в тебе враження від українського павільйону?
Дмитро (14 років): Мені дуже пощастило брати участь разом з учнями Української школи «Софія» у відкритті українського павільйону в перший день роботи виставки. Мені сподобалась ідея зовнішнього вигляду нашого павільйону. Він має вигляд колоска пшениці, щоправда побачити це можна лише зверху, за допомогою дрона. Також різні колоски пшениці, навіть 3D-колоски, можна побачити на першому поверсі павільйону. Не можу не відзначити, як вражаюче працює український робот на четвертому поверсі – він і малювати картини вміє, і наливати напої. А настрій піднімала смачна їжа та інтерактивні екрани.
Фото: Ольга Бондаренко
Тома (10 років): Український павільйон мені сподобався: цікаві відео, гарна музика та шоу трикутників у медіа залі (шкода, що він дуже захований і не всі його знаходять, ми теж не з першого разу знайшли). Також сподобались витинанки й усі інтерактивні стенди: дерев’яна карта, на якій можна розставити країни, планшети з технологією розпізнавання обличчя й примірянням різних образів.
Фото: Тетяна Співаковська
Маріанна (11 років): Український павільйон мене більше зачарував, ніж розчарував. Мене вразило, як архітектори розробили форму павільйону – колосок, а на стінах викарбувані такі візерунки, як на наших традиційних вишиванках. Снопи нанопшениці при вході, що утворюють мапу України із арт кубом посередині, – креативна ідея. В українському павільйоні багато гарних експонатів і таємничих скульптур, але не було поруч людини, яка б розповіла би про них. Мені сподобалися всі скульптури, особливо одна – «Великий брат», за мотивом «1984» (одна з моїх улюблених книжок).
Фото: Тетяна Співаковська
Український павільйон має більше матеріальних експонатів та менше екранів, аніж інші. Всередині є багато винаходів українців. Наприклад, електронний велосипед Delfast, завіси на вікно із сонячних батарей SolarGaps та одяг, сконструйований нашими дизайнерами. А підвішені витинанки на верхньому поверсі чудово показують українську культуру. На них є відтворення і шевченківських мотивів, і чудернацьких звірів Марії Приймаченко.
Фото: Тетяна Співаковська
Також на цокольному поверсі показують шоу з підвішених трикутників, що рухаються, “танцюють” і наприкінці утворюють тризуб.
Будемо сподіватись, що на наступній Всесвітній виставці в Японії буде ще більше цікавих павільйонів, ще більше пізнавальних заходів для дітей, і наш український павільйон буде одним з найкращих на Expo!
